- присмерк
- [при/смеирк]
-ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
присмерк — іменник чоловічого роду те ж, що і присмерки … Орфографічний словник української мови
змрік — Змрік, змрок: присмерк, сутінок [1;13] присмерк, сутінь [X] сутінки, присмерк [4] сутінок, присмерк [2] сутінок, смерк [II] темрява, смерк [XIII] … Толковый украинский словарь
змрок — Змрік, змрок: присмерк присмерк, сутінок [1;13] сутінок [I] … Толковый украинский словарь
білий — а, е. 1) Який має колір крейди, молока, снігу; прот. чорний. || Який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. || Уживається як постійний епітет до деяких назв. || Вимитий, випраний; чистий. || Посивілий, сивий, сивоволосий. ||… … Український тлумачний словник
морок — у, ч. 1) Відсутність світла; темрява, темнота. || Сутінок, присмерк. 2) перен. Про що небудь безвідрадне, безнадійне, сумне … Український тлумачний словник
осідати — а/ю, а/єш, недок., осі/сти, ося/ду, ося/деш, док., неперех. 1) тільки 3 ос., на кого – що, на кому – чому і без додатка. Опускаючись, покривати собою поверхню чого небудь (про сніг, іній, пил і т. ін.). || чим. Випадати, опускатися на поверхню… … Український тлумачний словник
осідатися — а/юся, а/єшся, недок., осі/стися, ося/дуся, ося/дешся, док., розм. 1) рідко. Сідати по всій поверхні чого небудь; всідатися. 2) Обирати собі постійне місце проживання; поселятися, осідати. || Влаштовуватися, розміщуватися де небудь. 3) перен.,… … Український тлумачний словник
померки — ів, мн. 1) Відсутність світла, освітлення; темрява, морок. 2) Неповна темрява, напівморок. || Напівморок після заходу сонця; сутінки, присмерк … Український тлумачний словник
сумерк — у, ч., діал. Присмерк, смеркання … Український тлумачний словник
суморок — су/мрак, у, ч., діал. Сутінок, присмерк … Український тлумачний словник